Новицьки, Газоль та інші: європейці блищали в НБА задовго до Адетокумбо та Дончича

Спостерігаючи за блискучими Адетокумбо, Дончичем та іншими європейцями, #ProstoProSport складає рейтинг найкращих гравців зі Старого Світу в історії ліги.

Переважна більшість любителів баскетболу навряд чи буде сперечатися з тим фактом, що найкращий зразок гри з помаранчевим м'ячем на планеті Земля мешкає у США, а саме у Національній Баскетбольній Асоціації. З цим справді важко не погодитися, але ні для кого не секрет і те, що більшість шанувальників НБА зовсім не сприймає те, що відбувається за її межами. Європейський баскетбол ними сприймається другосортним продуктом, і це ставлення поширюється і на гравців зі Старого Світу, які вирушають підкорювати Штати – багато скептик стверджують, що їм там нічого робити, бо з американськими баскетболістами їм ніколи не зрівнятися.

Дурна помилка, та й годі.

Євролізі, звичайно, далеко до НБА, але те, що в Асоціації кожен сезон сяють щонайменше кілька першокласних європейських баскетболістів – це факт. Просто подивіться, кому дісталися нагороди за підсумками минулого сезону: найцінніший гравець регулярки – грек із нігерійським корінням Янніс Адетокумбо, найкращий оборонець ліги – француз Руді Гобер, новачок року – словенець Лука Дончич. Ще питання?

Той самий Янніс зараз претендує на другий приз MVP поспіль, а в майбутньому, не виключено, стане «королем всієї НБА». Дончич, якому завтра виповниться лише 21 рік, цього сезону також показує просто блискучу гру, оформляючи майже трипл-дабл у середньому (28,8 очок + 9,5 підбирань + 8,6 передач).

Щоб ви остаточно усвідомили, що представники Старого Світу, що запалюють у НБА, це зовсім не нова тенденція, а звична справа, представляємо вам п'ятірку найкращих європейських гравців в історії ліги.

Одразу варто обмовитися, Янніс із Лукою сюди не включені. Будьте впевнені, в майбутньому їм обом в даному списку місце знайдеться (грек цілком може його очолити), але поки поговоримо про їх великих попередників.

5. Арвідас Сабоніс

• громадянство: Литва
• позиція: центровий
• Драфт: 1986, 1-й раунд, 24-й пік, "Портленд Трейл Блейзерс"
• Дебют: 1995
• Клуби: "Портленд Трейл Блейзерс" (1995-2001, 2002-2003)
• Матчі (у старті): 470 (314)
• Статистика: 12 очок, 7,3 підбирань, 2,1 передач
• Досягнення в НБА: 1-а збірна новачків (1996)

Персона Арвідаса Сабоніса, здається, представлення не потребує. Один із найбільших європейських гравців був задрафтований «Трейл Блейзерс» у 1986 році. Втім, тоді про виступи за кордоном радянським спортсменам мріяти і не доводилося – деякі «послаблення режиму» сталися лише через кілька років. 1989-го «Сабас», який нещодавно став олімпійським чемпіоном у складі збірної СРСР, мав шанс виїхати за океан, але він не наважився, віддавши перевагу Іспанії.

У спорті, звичайно, не місце всіляким «Якби…», але питання «А що, якби Сабоніс приїхав до НБА на піку 1989-го?», досі не дає спокою уболівальникам та експертам. Враховуючи, що «Портленд», ведений чудовим Клайдом Дрекслером, тоді був на коні, то, отримавши в своє розпорядження ще й першокласного центру, «першопрохідці» з великою ймовірністю дотяглися б до заповітних чемпіонських перснів. Сабоніс на той час був унікальним представником свого амплуа. Центровий, який впевнено кидає триочкові, точно став би чимось екстраординарним в Асоціації 90-х – це зараз кожен другий «великий» у лізі «стріляє» через дугу за добру душу, а тоді реалії були зовсім інші. У Сабоніса були всі шанси задавати тон у НБА 90-х.

Leonard є великий грі. Але 11 Jersey в Портленді повинні бігти в rafters! #Arvydas pic.twitter.com/EotwZQZ9wH

- Chris Richardson (@CRich4) May 21, 2019

Але, на жаль, до Штатів він приїхав лише 1995 року, будучи 31-річним центровим із не найздоровішими колінами – отримані ще у 80-ті дві травми з віком почали нагадувати про себе. За підсумками свого першого сезону в НБА легендарний литовець потрапив у символічну збірну новачків, а 2000 року навіть був близьким до виходу до Великого Фіналу, але «Портленд» якимось незбагненним чином поступився «Лейкерс» у сьомому матчі фіналу конференції. Арвідас показував непогану гру і свій слід у лізі, безумовно, залишив – іноді вболівальники навіть спостерігали того самого Сабоніса, який тримав у страху всю Європу. Але, знову ж таки, вік уже брав своє.

4. Дражен Петрович

• громадянство: Югославія / Хорватія
• позиція: атакуючий захисник
• Драфт: 1986, 3-й раунд, 60-й пік, "Портленд Трейл Блейзерс"
• Дебют: 1989
• Клуби: Портленд Трейл Блейзерс (1989-1991), Нью-Джерсі Нетс (1991-1993)
• Матчі (у старті): 290 (149)
• Статистика: 15,4 очок, 2,3 підбирань, 2,4 передач
• Досягнення в НБА: 3-я збірна всіх зірок (1993)

Один із найбільших югославських баскетболістів, він же «баскетбольний Моцарт», був у 1986 році задрафтований «Портлендом», але виступи за орегонський клуб розпочав три роки по тому. Варто зазначити, що у Штатах його приїзду чекали з нетерпінням – про подвиги Петровича, зокрема, 112 очків, набраних у матчі чемпіонату Югославії, чули вже давно.

Nets 50-year History with Herb: Jerseys in the Rafters. #Drazen #Petrovic- The #Mozart of basketball. http://t.co/BLlf3hyhT2 #Nets #Croatia pic.twitter.com/f9nJinw0lv

— Astrit Zatriqi (@AstritZatriqi) January 24, 2017

На стику 80-х-90-х «Трейл Блейзерс» знаходилися в числі провідних команд ліги – у перший же сезон Дражен взяв участь у фіналі НБА, але «першопрохідці» поступилися значно потужнішим «Детройтом». У «Портленді» Петрович показував стерпну гру, але, переважно, задовольнявся роллю запасного. А ось уже у складі "Нью-Джерсі" він був міцним гравцем старту. Проривом для Петровича став сезон 1992/93 – «Нетс» вийшли у плей-офф, а сам Дражен набирав у середньому 22,3 очка, видавав бенефіси та став першим європейцем, який потрапив у символічні збірні НБА за підсумками регулювання.

На жаль, на цьому все й закінчилося… 7 червня 1993 року 28-річний Дражен Петрович загинув внаслідок автокатастрофи. Фахівці та вболівальники, які застали його гру, мало не в один голос стверджують, що якби не трагічна загибель хорвата, він, безперечно, став би великою зіркою. На момент смерті Петрович вважався одним із найкращих снайперів у НБА – точності та ефективності, з якими Дражен здійснював дальні кидки, справді заздрила чи не вся ліга.

3. Тоні Паркер

• громадянство: Франція
• позиція: розігруючий захисник
• Драфт: 2001, 1-й раунд, 28-й пік, «Сан-Антоніо Сперс»
• Дебют: 2001
• Клуби: "Сан-Антоніо Сперс" (2001-2018), "Шарлотт Хорнетс" (2018-2019)
• Матчі (у старті): 1254 (1151)
• Статистика: 15,5 очок, 2,7 підбирань, 5,6 передач
• Досягнення в НБА: 4-разовий чемпіон НБА (2003, 2005, 2007, 2014), MVP фіналу (2007), 6-кратний учасник Матчу всіх зірок (2006, 2007, 2009, 2012-2014), 2-а збірна всіх зірок ), 2012-я збірна всіх зірок (2014), 3-а збірна новачків (2009)

Шлях Тоні Паркера в НБА був тернистим – перші кілька років у стані «шпор» його ніхто не сприймав серйозно, Попович часом доводив його до сліз своїми нападками, а 2003-го галла мало не обміняли в «Нетс» на Джейсона Кідда.

Тим не менш, маленького (за баскетбольними мірками, звичайно) француза це лише загартувало, та так, що у фіналі-2007, який закінчився сухою перемогою "Сперс", він просто розбомбив "Клівленд" молодого Леброна і був визнаний MVP серії. Через кілька років всі усвідомили, що Паркер – один із найкращих поінт-гардів ліги.

Tony Parker, légende du sport français! @❤️@tonyparker @spurs @NBA#TonyParker #Parker #NBA pic.twitter.com/IX1rDgkzJb

— Nzø (@NzoGraphic) June 10, 2019

Він був частиною великого тріо «Шпор», поряд із Данканом та Джинобілі. На початку 2010-х, коли Данкан уже почав потихеньку складати з себе повноваження ватажка «Сперс», а Кавай ще тільки готувався їх прийняти, саме довкола Тоні будувалася гра Техаського клубу. Ті блискучі пік-н-роли, проходи під кільце, ефектні знижки партнерам і відмінний відсоток реалізації кидків з гри - візитна картка Паркера разом з яскравим прикладом переродження з похмурого і невпевненого новачка в баскетболіста, чий рівень і авторитет у лізі більше ніхто не піддасть .

2. Пау Газоль

• громадянство: Іспанія
• позиція: потужний форвард/центровий
• Драфт: 2001, 1-й раунд, 3-й пік, "Атланта Хокс"
• Дебют: 2001
• Клуби: Мемфіс Гріззліс (2001-2008), Лос-Анджелес Лейкерс (2008-2014), Чикаго Буллз (2014-2016), Сан-Антоніо Сперс (2016-2019), Мілуокі )
• Матчі (у старті): 1226 (1150)
• Статистика: 17 очок, 9,2 підбирань, 3,2 передач
• Досягнення в НБА: 2-разовий чемпіон НБА (2009, 2010), 6-разовий учасник Матчу всіх зірок (2006, 2009-2011, 2015-2016), 2-а збірна всіх зірок (2011, 2015), 3-я збірна всіх зірок (2009) , 2010), новачок року (2002), 1-а збірна новачків (2002)

Перші шість із половиною сезонів у лізі провів у «Мемфісі», переписавши за цей період понад десяток рекордів франшизи зі штату Теннессі. Взимку 2008-го його обміняли в «Лейкерс» (примітно, що одним із активів, отриманих «Гриззліс», стали права на Марка, молодшого брата Пау) і, по суті, він виявився тим самим гвинтиком, якого не вистачало Філу Джексону для побудови нової чемпіонської команди "Лейкерс", посилившись бородатим іспанцем, з ходу вийшли у фінал-2008, але поступилися в ньому "Селтікс", а Газоль начисто програв дуель своєму візаві Кевіну Гарнетту.

Це дало привід баскетбольному загалу насміхатися над Пау, його незграбним зовнішнім виглядом, зайвою м'якотілістю. На його честь, Газоль не «зламався». Вже за два роки «озерні» взяли у «кельтів» реванш, а іспанський бігмен помстився своєму кривднику і розвіяв усі сумніви щодо власної зірковості, поклавши край усім глузуванням і підколкам.

Пау, безумовно, один із найрізноманітніших представників свого амплуа – у кращі роки він чудово захищався, бився під щитами як востаннє, а в атаці був здатний бачити, розтягувати «фарбу» суперника або просто накидати більше 20 очок. Після виходу з «Лейкерс» його постійно переслідували всілякі травми, але в пам'яті у більшості вболівальників Газоль залишиться зовсім не зайве «кришталевим» гігантом, а ідеальним партнером легендарного Кобі Брайанта – гравцем, який зробив неоціненний внесок у два поспіль чемпіонства «2009» -2010 років.

My fav duo and part of my childhood?? Stay strong Pau we love you?? pic.twitter.com/4PTGR1VACr

- Anthea 17? (@deckerstar17) January 28, 2020

Пау, поза сумнівом, найкращий іспанець, який виходив на паркет у матчах НБА.

1. Дірк Новіцкі

• громадянство: Німеччина
• позиція: потужний форвард
• Драфт: 1998, 1-й раунд, 9-й пік, «Мілуокі Бакс»
• Дебют: 1998
• Клуби: "Даллас Маверікс" (1998-2019)
• Матчі (у старті): 1522 (1460)
• Статистика: 20,7 очок, 7,5 підбирань, 2,4 передач
• Досягнення в НБА: чемпіон НБА (2011), MVP фіналу (2011), MVP регулярки (2007), 14-разовий учасник Матчу всіх зірок (2002-2012, 2014, 2015, 2019), 1-а збірна всіх зірок (2005-2007) , 2009-а збірна всіх зірок (2, 2002, 2003, 2008, 2010), 2011-я збірна всіх зірок (3, 2001, 2004)

Перше місце, здається, сумнівів не викликало. Німецький геній провів у НБА 21 сезон – усі в одній команді! Найбільша легенда в історії Даллас Маверікс, перший європеєць, який отримав титул MVP, і один з кращих снайперів нашого часу.

Як ми переконалися, закордонним гравцям у НБА часто доводиться діяти всупереч обставинам, щоб досягти успіху. Дірк винятком не став - у 2006-му німець непоказно провів фінал, який "Маверікс" програли "Майамі Хіт", а через рік провалився вже в першому раунді плей-офф, в якому "Даллас" (переможець регулювання) був повалений беззоряним "Голден" Стейтом». На Новицьки тут же повісили образливе тавро чокера, стверджуючи, що той приречений вічно провалюватися у важливих матчах.

The heart of Dallas Sports. #dirknowitzki #DallasNation #mavsnation #oneleggedfade pic.twitter.com/ZwrVsd9UKT

- Dallas Sports (@DFWSportsNation) August 1, 2015

Думку про Дірка всі змінили вже після фіналу-2011, коли ведений ним "Даллас" помстився "Майамі", в якому вже задавав тон Леброн Джеймс. Ця серія сприймалася всіма мало не як битва добра і зла – врешті-решт, після «Рішення» нейтральні вболівальники зненавиділи «Хіт», а «Маверікс», що стали найнесподіванішим чемпіоном десятиліття, миттєво почали вихваляти. Новицьки осторонь не залишився – 26 очок та 9,7 підбирань показали, якою насправді силою є німецький гігант.

Дірк Новіцкі був унікальним баскетболістом. Будучи номінально потужним форвардом, він спокійно грав і легені, а в разі потреби міг закрити і центрову позицію. При зростанні 213 см він чудово «дружив» із триочковими та штрафними. НБА пам'ятає, прямо скажемо, не така вже велика кількість гравців, які показували по-справжньому зіркову статистику протягом майже двох десятиліть, – Дірк один із них.

Головне ж, що відрізняло Новицьки, то це чудова працездатність і завзятість, які й допомогли йому надовго закріпитися на першому місці цього рейтингу.