КХЛ відстояла стелю зарплат - агенти не вбили лігу

#ProstoProSport – про війну, яку наш хокей все ж таки виграв.

Агент завжди дуже важлива людина для спортсмена. Він не лише вирішує питання працевлаштування та всього, що пов'язано з контрактом, а найчастіше ще й старший товариш, який завжди дасть пораду та допоможе у побуті. Але це ідеальний розклад.

Насправді агентам найчастіше начхати на кар'єри клієнтів. Їхніми інтересами при працевлаштуванні вони керуються лише у виняткових випадках – в основному, коли йдеться про зірок першої величини. А середніх гравців вони розпихають тими місцями, де зможуть виторгувати собі більше комісійних, або вибити завищений контракт під розпил.

Останній варіант дуже популярний у КХЛ, де донедавна стеля зарплат була умовною. Його можна було порушувати скільки завгодно, головне – заплатити лізі штраф – 30 відсотків суми перевищення. Тому до обмежень ліги більшість клубів, за якими стоять великі спонсори, належали з зневагою.

І це грало на руку агентам, які влаштовували гравців рівня третьої-четвертої ланок на завищені контракти. У багатьох із них на тлі розпильно-відкатних схем склалися добрі стосунки з керівниками конкретних клубів. Це призводило до ситуацій, коли деякі команди КХЛ могли наполовину складатися із клієнтів одного агента.

Так, наприклад, Шумі Бабаєв контролював «Адмірал», «Сибір» та «Барис», Станіслав Романов постачав гравців своєму тестеві Зінетулі Білялетдінова в «Ак Барс», Юрій Ніколаєв минулого сезону повністю підім'яв під себе «Трактор» і частково «Спартак» . Загальна сума контрактів всіх клієнтів останнього становила 2.9 мільярда рублів. За цим показником нікого крутішого на території КХЛ немає. Миколаїв – найвпливовіший агент у російському хокеї. Слідом йде Бабаєв із сумою 2.2 мільярди.

Найкращих іноземців до ліги привозить словенський агент Альоша Пілко. Він має чудові зв'язки з топовим заокеанським колегою Джей Пі Беррі (представляє інтереси Іллі Ковальчука), тому найчастіше, коли якийсь гравець НХЛ замислюється про переїзд до Європи, йому пропонує свої послуги саме Пілко. Він привіз до КХЛ Свена Андрігетто, Марка-Андре Граньяні, Жільбера Брюле, Патріса Корм'є, Теєму Пулккінена тощо.

Загалом, агенти, які працюють із клубами нашої ліги, донедавна відчували себе чудово. Але тут КХЛ запровадила жорстку стелю зарплат (900 мільйонів рублів), що дуже вдарило за їхніми інтересами. Про те, що це обмеження буде введено, відомо давно. Принципове рішення з цього питання ухвалили ще у березні 2018-го, тобто два роки тому.

Але всі звикли до того, що КХЛ – ручна ліга, яка завжди прогинається під чиїмось тиском: чи то Федерація хокею Росії, чи президенти окремих клубів чи агентське лобі. Будь-яке прийняте правило можна було переглянути чи пом'якшити. Але не цього разу.

Одним із ідеологів жорсткої стелі є Голова Ради директорів КХЛ Геннадій Тимченко, який на додаток до всього є ще президентом СКА, володіє частиною «Йокерита» та спонсорує «Спартак». Здавалося б, відсутність обмежень із зарплати має його повністю влаштовувати. Та ж СКА могла продовжувати перевищувати номінальну стелю в кілька разів і залишатися одним із головних фаворитів ліги. Але Тимченко вирішив дорівняти ситуацію.

Більшість топових клубів опинилися у складних умовах. Їм довелося серйозно стискатися, щоб влізти в нову стелю: знижувати зарплати гравців через розірвання контрактів, що діють, розлучатися з зірками і переоціненими хокеїстами. Все це додало головного болю не лише менеджерам, а й агентам.

Наприклад, Сергій Паремузов не зміг знайти клуб, який дасть бажану суму найкращому бомбардиру російського хокею – 39-річному Сергію Мозякіну. У «Магнітці», де ситуація взагалі катастрофічна (розлучитися довелося з десятьма гравцями та ще дещо знизити зарплату) йому запропонували зниження до 45 мільйонів на рік з можливим розширенням до 60-ти за рахунок бонусів. За попереднім контрактом, Мозякін заробляв гарантовано 180 і зараз хотів не менше 80-90, але нові економічні реалії не дозволяють на таке розраховувати. У результаті гравець повернувся до переговорів із «Магніткою».

ЦСКА, якому доводиться стискати платіжку з 1.75 мільярда до 900 мільйонів, навіть після втрат в особі Іллі Сорокіна, Кирила Капризова та Михайла Григоренка змушений був перепідписувати контракти із Сергієм Андроновим, Максимом Маминим, Іваном Телегіним та Андрієм Світлаковим із зниженням зарплати.

Кому з агентів це сподобається? Якщо клієнт втрачає частину суми за контрактом, їх заробіток у вигляді відсотка від нього стає менше. Тому минулого тижня президент ЦСКА Ігор Єсмантович за підтримки агентського лобі атакував КХЛ вимогою підняти стелю до 1.3 мільярда рублів.

У хід йшли абсурдні аргументи: нам казали, що з ліги за океан будуть змушені виїхати багато гравців, що в країні криза тощо. Слухати це просто смішно. У НХЛ із КХЛ їдуть не за грошима, а щоб мати можливість грати у найкращій лізі світу. А підвищення стелі у розпал кризи остаточно вб'є інтригу, якої й так немає.

Дивно, але КХЛ зуміла відстояти стелю у 900 мільйонів переважною більшістю голосів. Тимченко зі своїх позицій не зрушив. Агентам доведеться стримати апетити і навчитися жити по-новому. Але можна бути впевненим, що це не остання їхня атака на російський хокей.